Дикий виноград

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

В осінній листяний парад

Вплів барви дикий виноград,

Мов полум’я пекучу зливу,

Сполохав серця мить вразливу

На межах найдорожчих втрат.

В гарячу дику трепету

По плетиві в’юнкому йду,

Дивуюся палкому сплеску,

І прикрі виверти бурлеску

В огні зникають на ходу.

Чи ж доля-злОдійка здійснить

Те, що нежданим сном бринить

В осіннім лабіринті крику?

Не знати… Виноград лиш дико

Душі пожежу цебенить.

Візьміть участь в обговоренні

20.10.2013 21:13 Чернуха Любов => ©

трепетно, чуттєво, дуже сподобалось!

21.10.2012 21:37 Тетяна Белімова => ©

Гарний і виноград, і вірш!

21.10.2012 15:34 Лідія Яр => ©

Дух захватило. Чудово!

20.10.2012 23:30 Бойчук Роман

Дуже емоційно і яскраво! Дякую за гарні враження!!!!

осінь, як стан душі. добре.

Сполохав серця мить...Чи ж доля-злОдійка здійснить Те, що нежданим сном бринить...останнім часом у Ваших осінньо-пейзажних настроях цебенить багато питаннь, роздумів за майбутнє...Жнива пройшли...все пораховано...вже миші лізуть у комори...( сільгосп. хокку чи ренга???)))

Дуже, по-осінньому, гарно!

колір віршу відповідає кольору картинки.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ