В. де ла Пенья «Наближення грози»
Цикл «Французький живопис»
У напрузі десь щебечуть строфи,
Птаство десь затихло, дуже пильне.
Все почуло – буде катастрофа.
Буде дощ. Різкий і дуже сильний.
Осінь одягла дерева в шати.
Скоро їм судилося злетіти.
Он хмарини сунуться пернаті,
Вже готові громом гомоніти.
Золота напруга на картині.
Чорне небо стиснуте від болю.
Лиш чарівне сяйво, дуже дивне,
Додає наснаги й трішки волі.
Буде дощ!
І Осінь зніме хустку,
Буде вітер в гіллі помарнілім.
І, нарешті, розійдеться згусток
В темнім небі. Й стане воно білим.
