Забуваю
Чомусь не знаю,
Але я забуваю
Тебе, себе й нас
Запал любовний мій, напевно, згас.
Хоч забуваю, але зволікаю
Ніхто не знає, що я відчуваю
Від тебе двері в серце любов забута закриває
Тобі моє «Прощай» вже душу крає.
Тільки ти не відпускаєш,
Знаю, що мене кохаєш
Не маєш сумнівів про почуття свої й тіні
Та згадуєш миті безцінні.
Дарма, тебе я забуваю
Я впевнена, що вже не кохаю
Забути важко те, що було
От тільки воно своє відбуло.