Осіннє
з рубрики / циклу «різне»
Ущухла злива. Сонця позолоту
Ковтав осінній день, немов вино.
А небо, що наплакалось достоту
Забуло смутки й ніби розцвіло.
Блакиттю квітло, ніби незабудки
В шаленстві вітер аж туди заніс,
Коли з дощем в берізок білогрудих
Зривав останнє золото із кіс...
Спиває день прощальну позолоту,
Тепла вже сподіватися дарма...
Спішить відчути влади насолоду
І стука в вікна осені - зима.