Плачуть далі важкі
Плачуть далі важкі,
Плачуть версти доріг,
Плачуть долі людскії розбиті
Об життя віражі,
Об чужбини поріг,
І розбиті, і сльозами змиті.
Змиті раз і на все,
І нема вороття.
Лиш маленька надія жевріє,
Що притихне той шторм
В океані життя
І почнуться збуватися мрії.
Що й на нашій землі
Буде спокій колись
І порядок достатком засяє,
Що до Бога зійдуть
Молитви наші ввись
І Всевишній вкінець об`єднає.
Об`єднає мету,
Об`єднає серця,
Об`єднає роз`єднані долі.
В Батьківщині своїй
По законах буття -
Своя правда, і сила, і воля!
Осінь-зима 2009р.