Коли плачуть квіти
Коли летить у небі нитка павутиння
І в вишині курличуть журавлі,
Тихенько в полі плачуть квіти.
Назустріч, одинокі, йдуть зимі.
Коли не вистачає літнього проміння,
І тепле сонечко за горизонт ховається,
Схилившись до землі, дрімають квіти,
Пустеля льодяна в вісні їм уявляється.
Коли вкриває землю біла скатертина
Й мерехкотить у небі завіса снігова,
У галереї зимній лиш на одній картині
Змальована природа осінньо-квіткова.