13.11.2012 16:24
© Тиква Олексій Гаврилович
Пережите
з рубрики / циклу «Зболіле»
Війну на собі відчув і бачив,
Снарядів, куль свист, вив.
Коли поруч мене вбитий падав,
А я у страху залишився живим.
У вирвах нюхав часничний,
Задушний сизий дим,
Зранив матері з дитям убитим - викрик,
Хоч я в той час був малим.
Війну запам`ятав я підлітком,
Коли обстріляний кулями і бомбами
По землі плазував повзком.
І під німецьким тиском
Евакуювались із мамою візком.
Війна спалила подвір`я і хату,
З війни на серці шрам.
Маму тяжко ранило снарядом,
Осколком бомби бабусю ранило там,
А я лежав в кровавім жалі рядом.
Я бачив із черева кишки на дереві,
Останки тулуба в земельнім бруду.
Руку відірвану з годинником в крові,
Голова розчавлена під танком.
Все пам`ятаю й не забуду,
Закарбувалося в очах, у серці, в голові.
