13.11.2012 18:41
-
201
    
  1 | 1  
 © Тиква Олексій Гаврилович

Любов

Занадто юна юнка

Оригінальну постать маєш

Струнка, тендітна, мініатюрна,

Скільки тобі років?

Очима бісики пускаєш

Любов`ю хлопця заганяєш.

Ти пташка рання,

День твій незнаний,

Прийде кохання,

Буде ще коханий,

Укоренись, підрости,

Сил наберись, укріпись.

Бентежно любов нести,

Маленька ще, рости.

Може трапитись і зрада.

Хрупка, чи витримаєш ти?

Потрібна мамина порада.

Чи не зламає година грізна,

Ти квітка польова,

Пагінець, молода і ніжна,

Весни не топтана трава.

Весна цнотою обіймала,

Купався в цвіту сад,

Вона в серцях співала,

На соловейка лад,

А ніч сни все ткала,

І шепотіла про любов,

Лягла чарівна і приспала,

Прийшло кохання сном.

Ніч прикривала очі,

І річка текла руслом,

Солодкі сни дівочі,

А місяць правив голубим веслом.

І плив той човен в ніч,

І марення по нім чудове,

На ранок згасло з віч,

Росою умивалось поле.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.11.2012 09:39  Деркач Олександр => © 

Гарно, сподобалось

 14.11.2012 00:00  Зав`ялова Валентина => © 

Добре.

 13.11.2012 18:52  Каранда Галина => © 

я так розумію, що вірші внуки скидають на Портал? То хай Дідуся залучають до спілкування ТУТ!)) Нормальні вірші.