Красноград - Харків

з рубрики / циклу «Зачарування»

На годину чотири по весні,

Стоїть на Харків електричка.

Темно, холодно, в вагоні втрьох одні.

Рушили, набераємо ходу, мгичка.

Через вікно вглядаюсь в тьму,

Нічого не видно.

Густий туман, в`їзджаєм

Ніби в прірву сіро-голубу.

Долини береги злелись обидва.

Буріє, тьмяні зорі у горі,

Проносяться вершки дерев, розмиті в корені.

Деж Берестова?

Купами дерев пливуть острова.

На сході розовіє, загравою сплива,

Долина розовим серпанком понеслася,

Рожево, різнобарвно все і острова.

Я зачарований дивлюсь,

Симфонія досвітня полилася.

Сонце вилазе розжарена маса,

Міняється вид долини, розтанув туман,

Де ділась казкова краса?

Видно поля, верби, луки, Берестова, зник обман.

с.Чапаєве, Кегичівського району, Харківської обл.,