Погляд Кощія
на ПИВНО-МЕДОВЕ СВИНСТВО
У ніч осінню так ломили кості,
Та ще й на місяць псина якась вила,
А я не спав, збирався я у гості, -
Яга з якогось дива запросила.
Я б і не йшов, – вона стара й сварлива,
Мені навіщо треба таке щастя?
Але ж Яга десь порося зловила,
Печеню обіцяла… От я з здався!
У меді з пивом м’ясо замочила…
Який мужчина тут не поведеться!
А мухоморний фреш! – то та ще сила!
Вже гордо я вип’ячую реберця…
Але – не склалось... Фрешу забагато…
Стара карга даремно хохорилась.
Такий облом – десь сила ділась раптом.
Я ледве втік... так баба розізлилась…
Воно й не дивно, так вона трудилась
Біля плити з кістЯною ногою…
Й на мене так замріяно дивилась…
Ні! Більше я в ту хату ні ногою!
