Куми на рибалці
Любителям гумору
Кум Петро і кум Микола повставали зранку,
Бо ще вчора домовились іти на рибалку.
Кум Петро в літрову банку черв’яків накидав,
Копав довго, до сутінків, навіть не обідав.
А Микола взяв на себе зварити гороху…
І по пляшці, як ведеться і ще й пива трохи.
Ще дружини в теплім ліжку сни бачать чудові,
Кум Петро вже біля фіртки у кума Миколи.
Прийшли. Вудки закинули. В кріслечка сіли.
Кльов почався… У відерце карасі влетіли.
Каже кум Петро: «Миколо, за першу рибину!»
І за другу, і за третю випили чарчину.
Вершки дерев освітили промінчики ранні,
А два куми на рибалці вже у дошку п’яні.
І заснули… Прокинулись, протирають очі…
Глядь, а вудки серед ставу - їх риба волочить.
«Рибаки» - їх так назвали й пішла про них слава,
Як в них риба до схід сонця вудочки покрала.
