Подарунок від бабці Гані

Любителям гумору

До схід сонця прокинулась нині бабця Ганя,

Почала збиратись в місто із самого рання.

Наварила діду супу, спекла бараболі,

Стала в сумку накладати моркви і квасолі,

Буряків і капустину, яєць три десятки…

Сумку в руку… Ні, не важко… Напишу для згадки,

Що купити в місті маю… Хустину, калоші,

Майонезу, пачку масла, олію хорошу…

Хвилин сорок… Бабця в місті, спродалась швиденько

І пройшлася між рядами, добре що близенько.

Вибрала собі хустину, дідові калоші,

Дуже довго вибирала, щоб були хороші.

Спакувала все у сумку, калоші не влазять.

Десь коробку візьміть, бабцю, добрі люди радять.

На станцію пошвеньдяла, бо ще була сила,

По дорозі разів зо три калоші губила.

Підійшла в кіоск аптечний пита чоловіка,

Чи не має бува часом коробки з під ліків.

Подивився чоловічок на бабцю й калоші,

З - під стола дістав коробку, дає бабці… Прошу.

Аптекар був із гумором, хоч уже й посИвів,

Дав коробку він бабусі з - під презервативів.

Спакувала ті калоші, шнурком обв’язала,

Сумку збоку, а коробку на руки поклала.

Зайшов хлопець у автобус, глипнув на бабусю,

А чи можна, він питає, я тут примощуся?

Зняла бабця свою сумку, кинула під ноги

Сідай синку, місця досить, поїдем в дорогу.

Прочитав, що на коробці написано зверху,

Ніби повна коробчина, набита доверху.

І цікавість розібрала хлопця молодого,

А ось це скажіть, бабусю, везете для кого?

Це дідові… Ще й пляшечка… Додому везтиму,

Хоч старий, та ще при силі, зчовгає за зиму.