На чужих аварійних суднах, без трудових контрактів і без жодних страховок і гарантій, часто не знаючи, який саме вантаж вони перевозять, ризикуючи потрапити в іноземну тюрму чи піратський полон, гинучи в штормах, - так змушені заробляти собі на хліб українські моряки...
Я вчора новини не дивилася. Шокована тим, що відбувається. Перегляд новин на ТСН за 11. 05. 2018 недоступний. Якась незрозуміла вакханалія відбувається... Чому наші моряки так ризикують своїм життям у такій нестабільній, напруженій обстановці у світі? Не розумію. Так, великі гроші, але життя дорожче! Була б достойна робота у хлопців... А так... ризикують.... Сумно. ***Співчуваю рідним загиблих моряків. ***Дякую за вірш!
Дуже гарно, зболено...Ох, скільки ж люду нашого по світах долі кращої шукає, а знаходить часто неволю, смерть...а тут альтанки майже за 45млн.гр. ...Дійсно кінець світу...
дякую за коментарі. просто репортаж вчора в ТСН бачила про це, він закінчувався словами "раби на чужих галерах".а в України ж були всі можливості не занехаяти свій флот і дати своїм морякам роботу на нормальних суднах від своїм прапором... або хоча б достойні робочі місця на березі. стиль трохи не мій, але свідомо робила на манер плакальної пісні.
Сумна сучасна українська дума-плач...у мене є знайомі і родичі моряки, зараз як кому повезе, кораблі убиті, в 90-ті за копійки ходили, а бувало власники взагалі кидали судна разом з екіпажем - родич 3 місяці в Індійському стояли без палива і їжі, потім стали продавати місцевим аборигенам фарбу (груз такий був), а потім щей судили їх але виправдали і зарплату компенсували і то тільки завдяки міжнародним якимсь організаціям...біда, як і всюди, в Україні...