Поет у пеклі
з рубрики / циклу «це не моє»
Умер поет і опинився
В гарячім пеклі, в казані.
— Мені тут жарко, дайте пива! —
Гукнув старому сатані.
А сатана сказав підручним:
— Налийте пива у графин
І дайте пить, якщо розкаже
Напам`ять вірш свій хоч один.
Якщо ж він буде хомутати,
Плести дурниці язиком,
То ви не панькайтесь, будь ласка,
Лупіть по черепу кілком.
Сидить поет в смолі гарячій,
Свої пригадує слова.
Що пригадає за годину,
За півхвилини забува.
А біля нього, мов на чатах,
Стоїть рогатий бісів син.
В одній руці кілок тримає,
А в другій — склянку і графин ..
Отож і ти, живий поете,
Коли чаклуєш над рядком,
То уявляй, що хтось і в тебе
Стоїть за спиною з кілком.
