24.12.2012 12:53
-
561
    
  1 | 1  
 © Наумець Світлана

Літаю, я щаслива, я живу

Я думаю, я мрію, я бажаю

Як думкою до нього доторкнусь

З вершин небесних зіроньки знімаю

Розправлю крила, Всесвіт обійму

Перепливу моря і океани

З веселки йому постіль застелю

Зігрію і вустами і руками

Я стану вітром й спеку прожену

Дощем ранковим освіжу я душу

Я посмішки на промінь нанижу

Потік страждань в його житті осушу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.12.2012 16:58  Ем Скитаній => © 

чуттєво і щіро так вийшло у Вас - прямо з душі мабуть писали...чудово!

 24.12.2012 13:15  Каранда Галина 

позитивний вірш такий, легкий.