09.01.2013 12:37
-
160
    
  9 | 9  
 © Лілія Ніколаєнко

Поріжу ніч на спалені листи...

Поріжу  ніч  на  спалені  листи

Без  слів  і  дат,  без  болю  і  провини.

У  книзі  долі  не  було  святих.

Я  докорів  нікому  вслід  не  кину.


Душа  допита.  І  пустий  папір.

Прощаю  наперед  усе,  що  буде.

Зітру  любов,  зачитану  до  дір  –

Сонети  щастя  між  рядків  облуди.


Такі,  як  ми  –  піщинки  в  глибині,

Що  мріють  стати  перлами  в  намисті.

Та  наших  мрій  прообрази  земні,

У  дзеркалах  чужих  не  мають  змісту…


Душа  розбита  на  мільйони  зір  –

Хай  мерехтять  у  вічному  склепінні.

Поріжу  ніч  на  тисячі  зневір,

Та  в  серце  не  впущу  недобрі  тіні!



2012р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.01.2013 18:26  Деркач Олександр => © 

Що тут скажеш - гарно, і ДУЖЕ ГАРНО)

 09.01.2013 17:11  Наталя Данилюк => © 

Люблю цей вірш!Взагалі, у Вас дуже майстерна лірика, близька до душі багатьом читачам.

 09.01.2013 16:51  Сашко Новік 

гарно

 09.01.2013 14:49  Бойчук Роман 

Надзвичайна лірика! Я вражений! Супер вдалий твір! БРАВО!!!

 09.01.2013 14:39  Каранда Галина 

дуже талановито пишете.