Бойчук Роман Німфи насолоди
Тремтить від біотоків насолоди,
Що пломенями кров гарячу рвуть,
Єство моє, чутливе від природи -
Пульсує, конвульсує, наче ртуть.
І руки рвучко так за простирадло
Вхопились, тіло стримавши на нім.
Воно ж пручалось; в вись неоднократно -
За летом ейфорійних диво-Німф.
Інтим-контакти всі здетонували
У вибухи: емоцій сплеск, оргазм.
В блаженство Німфи браму відкривали.
Летів туди релакс мій, мов Пегас.
18.01.2013 00:29 Деркач Олександр => © |
 Цікаво)) |
17.01.2013 21:32 Тетяна Белімова => © |
 Мені теж, чесно кажучи, не сподобався останній катрен. Там забагато слів іноземних, і вони ще й з різних галузей - якийсь вінегрет, коротше... А так "чудово". Пішли біотоки! |
17.01.2013 17:21 Лідія Яр => © |
 Такі пристрасті бувають Тут, здається, лише в ваших віршах.... |
17.01.2013 15:58 Наталя Данилюк |
 Гярячий вірш, сповнений пристрасті і насолоди!Вам, як завжди, у такій ліриці немає рівних, пане Романе! |
17.01.2013 02:55 Каранда Галина => © |
 а як літають Пегаси? Швидко? чи, як метелики?))))) |