23.01.2013 08:04
© Антоніна Грицаюк
Шикарне життя
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Зажурився дід сидить думу все гадає,
Ну, а баба своє править на мить не вгаває.
Економно треба жити скоро помирати,
Яку таку копійчину треба назбирати.
Хоронили, щоб нас з шиком, щоб заздрили люди,
А від того нам в труні зручніше буде.
Слухав дід мотав на вус аж лопнув терпець,
Баба вискочила з хати думала кінець.
Дід за нею на поріг кулаком махає,
А стара із-за воріт з ляку виглядає.
Йди сюди тобі кажу є в мене розмова,
Та дрібненько так ступає не промовить слова.
Зайшли в хату дід почав річ таку казати,
Досить бабо вже в панчоху гроші набивати.
Хочу все тепер я їсти, що не їв до нині,
Піду сам та подивлюсь, що є в магазині.
Хочу ківі, ананаси ще й оте диво,
Щось відразу не згадаю голову забило.
Ікру чорну і червону, краби і кальмари,
Баба нишком все сидить геть не пустить пари.
Хочу в місто в ресторан, де круті гуляють,
Вони толк в делікатесах, то напевно знають.
Хочу музику живу, щоб душа співала,
Ну, а баба з того всього ледь з стільця не впала.
Хочеш їсти, хочеш пити ще й з шиком гуляти,
Треба тобі старий хрич в магазин зганяти.
Бери гроші та купляй все, що заманеться,
Не захочеш в ресторан мені так здається.
Вдів куфайку, рукавиці, валянки, калоші,
Ну, а також не забув взяв в кишеню гроші.
Шкандибає геть стомивсь ледве тягне ноги,
Як зайшов у магазин відпочив з дороги.
Подивився по полицях є, що заманеться,
А від цін не тільки руки, а душа трясеться.
М’яв ті гроші у кишені думу все гадав,
Аж на цілих двадцять гривень тюльки він набрав.
Взяв хлібину, пляшку пива, бабі шоколаду,
Хай сама вона дає отим грошам ладу.
Прийшов в двір кричить стара звари картоплину,
Та стели швидко на стіл гарну скатертину.
Будемо ми, як в ресторані з тобою гуляти,
Треба в тюльки із очей ікри надовбати.
Ну, а музика пусте не треба вмикати,
Наша кицька геть здуріла стала верещати.
Котів стадо назбирала симфонія ціла,
Ще до березня далеко геть вже одуріла.
Нема ладу у державі так, як у природі,
Вгомонися каже баба йди в хату годі.
На столі усе стоїть картопля і сало,
Хіба цього нам було б із тобою мало.
Купив тюльки та пивця це хороша штука,
Вже хвоста не піднімеш ось тобі наука.
В ресторані, щоб з крутими вечір погуляти,
Треба тобі років десять пенсію збирати.
А так тюльочки наївсь і водичка п’ється,
Ота дурість твоя діду думаю минеться.
м. Славута, 22.01.2013