Гнітюча правда

з рубрики / циклу «Патріотичні»

Розліталось вороняче

На льоту воно все кряче.

Цілиться ще дзьобом в очі,

Геть їх вибити все хоче.

А народ опустив руки

Звик терпіти оті муки.

Вороняче не вгаває

В вогонь масло підливає.

Немає ладу між собою

Хоч літає все гурбою.

Скубуть пір’я, ломлять крила,

Геть вже зграя одуріла.

А народ, то все пусте,

Тут кому, як повезе.

Один б’є себе у груди,

Ох і добре жити буде.

Доти каркає, кружляє

Не на мить не замовкає.

Як насипле в очі пилу

Гне народ все нижче спину.

Там вкусив, там відірвав,

Швидко так всіх обікрав.

Воло повне, аж тріщить,

Ну, а ворон все кричить.

Крила ширше розставляє,

Все під себе підгрібає.

А обранці від народу

Добре бачать всі ту шкоду.

Кожен піднімає крила,

Що терпіти те не сила.

А, як побачать тік зерна,

Видовбуть його до дна.

Кар-кар-кар в небі лунає,

Народ очі геть ховає.

Може з’явиться стрілець

Буде зграї тій кінець.

м. Славута,