27.02.2013 12:07
для всіх
226
    
  2 | 3  
 © Маріанна

На очі впала полуда.

На небі нависли хмари.

І скрізь одна лиш облуда.

Невже заслужена кара?


І доки така спокута?

Чи тільки брехня навколо?

Чи все, що своє, забуте?

Чи спалене наше поле?


Де  омріяний ранок?

Де світанку заграва?

Із знівечених бранок

Може стати держава?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.02.2013 16:40  Тетяна Чорновіл => © 

Бувають моменти таких от запитань! І головне відповіді нема! (( А тоді попускає. Чудовий вірш.

 27.02.2013 15:53  Ем Скитаній => © 

питання...тільки байдужий без питань прямує в лайно і не помічає цього... такі от роздуми збудили рядки Вашого чудового віршика.

 27.02.2013 15:04  Чернуха Любов => © 

Риторичні питання..