05.03.2013 09:19
для всіх
1883
    
  4 | 4  
 © Антоніна Грицаюк

Сиротина

Сиротина

з рубрики / циклу «Про долю»

Закувала зозуля в лузі на калині,

Як-то важко жити в світі сиротині,

Як зозуля, мати на світ народила,

І самотню доню вона залишила.


І серце не краялось, душа не боліла,

Вона своє дитя зовсім не любила.

Чужим людям ручки свої простягає,

А що є десь в світі мати того і не знає.


Першим кроком чужі люди, за неї радіють,

Що Бог дасть щасливу долю тихесенько мріють,

Кому скаже вперше мамо, і хто приголубить,

Ну, а мати, як зозуля, по світі десь блудить.


А хто батько того мати напевно не знає,

Ця зозуля все потіхи для себе шукає,

Не одне ще те дитятко в утробі загубить,

Себе одну на цім світі вона лише любить.


Але роки швидко, швидко молоді минають,

Ті зозулі про самотню старість забувають,

А тоді кому потрібна та зозуля-мати,

Як-то буде вона свого віка доживати.


Стануть дуже, дуже довгі і безсонні ночі,

До світанку не прикриє вона свої очі,

Душа буде порятунку в зозулі шукати,

Ну буде кому склянку води їй подати.


Закувала зозуля, заспівав соловейко.

Не в одної сиротини заболить серденько,

Заболить серденько, душа заридає,

Про своє сирітство завжди пам’ятає.



м. Славута, 

Антоніна Грицаюк цікавиться

  • Антоніна ГрицаюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2013 15:57  Тетяна Чорновіл => © 

Сирітської долі нікому не побажаєш! Хороший вірш!

 04.03.2013 15:05  Чернуха Любов => © 

сумно..