Таємниця
Чари ночі окутали землю,
Сутінь вкрила, приспала дороги.
Таємниця десь ходить у полі,
Йде додому, збиваючи ноги.
Таємниця життя нерозгадана,
Сіє в душу зернята кохання.
Серце мліє від присмаку ночі
І милується сонечком зрання.
Проростає парость зелена,
Простягає листочки до сонця.
Таємниця та зветься любов’ю –
Зазирає у кожне віконце.
А любов – то є вічне, безсмертне,
То є Бог, що дарує нам щастя,
Силу жити, терпіти, творити
І кохати безтямно… на щастя.
Суми, 07.01.1999
