05.04.2013 10:46

для всіх

272

1 | 1

 © Антоніна Грицаюк

Загублене кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Загубила десь кохання,

Де його шукати,

Мовби пташечка я рання,

Та мушу страждати.

Коли сонечко ще спить,

Я уже літаю,

Чомусь серденько болить,

Де милий не знаю.

Нап’юсь ранньої води,

Та розправлю крила,

Полечу швидко туди,

Де щиро любила.

А, як сонечко зійде,

Я стану співати,

У саду, де все цвіте,

Хіба можна спати.

Вийшов з хати чоловік,

Чи його кохала,

Вже поважний в нього вік,

Довго я літала.

Загубила рокам лік,

Де вже їх шукати,

Без кохання пройшов вік,

Час не наздогнати.

м. Славута,