Козача доля
з рубрики / циклу «Про долю»
В річці над водою,
Явір похилився,
Тяжко жити сиротою,
Козак зажурився.
Немов горох при дорозі,
Скубуть його люди,
Б’ється серденько в тривозі,
Чи завжди так буде.
Закохався у дівчину,
У блакитні очі,
Та сміються люди в спину,
Він чути не хоче.
Не твоя доля, козаче,
Вродлива, багата,
Не раз серденько заплаче,
Не бачити свята.
Шукай собі сиротину,
Без машини й хати,
Будете гнути разом спину,
Добра наживати.
Шукай собі сиротину,
Як билину в полі,
Побудуй свою хатину,
Дякуй Богу й долі.
м. Славута,