05.04.2013 21:40
for all
176 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Недрукована

Ми будем прощатися

голосно,

з криками.


Я кидатиму тобі в обличчя докори про те,

що ти не вмієш мене доглядати

і плакатиму через те,

що не змогла тебе зберегти.


А потім буде рідне місто

і літо, в якому ти міг бути,

якби я вміла рахувати до десяти.


І з мого життя знову зникнуть усі чоловіки,

як зникали вже не раз до тебе і з тобою.

І знаєш, я буду щаслива. Обіцяю.


Іноді, я слатиму тобі божевільні есемески,

а ти видалятимеш їх, навіть не читаючи,

бо і так знаєш кожну літеру в моїх думках.


У моїх страхів очі завбільшки з космос.

Але твої сніданки від цього не змінюються,

правда ж?


Чужі руки в задніх кишенях твоїх джинсів,

а на моїх зубах осідає порох страшного міста.

Хіба це не важлива причина більше ніколи не просинатися

на твоєму плечі?


Кожне твоє слово – влучний постріл

у мою підсвідомість.

Моя параноя досягла вже червоної позначки

на шкалі твоєї байдужості.


Забуваю відрізняти тебе від бога,

себе від бруду,

людей від порожнечі.

Забуваю видихати повітря.


З тобою колись таке бувало?


Відчуття причетності до чогось більшого.

Ніби я вільна, лечу в прірву,

де все заповнене спогадами про тебе.

А там пустота. Ти той, для кого я не та.


Мій погляд саундтреком до цієї весни

і в єдиному кадрі розплетені пальці

(колись це був наш таємний шифр).


З нетерпінням чекаю завтрашній день.

Ми йдемо на цю війну по одному.


І ніхто не винен.

Просто заснули не в тому вагоні

і прокинулись не в тому житті.


А поки час знову збирає свою данину,

змушуючи мене йти швидше,

ти, ким би ти не був,

залишайся тут,

на цьому боці,

і обіцяй стати кращим

моїм спогадом.

Тільки не підведи,

добре?



Київ, 05.04.2013

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.07.2013 13:51  © ... => Світлана Рачинська 

Вдячна за таку оцінку!:) 

 05.07.2013 13:23  Світлана Рачинська => © 

Класний текст! Сильний! Заслуговує на найвищу оцінку) 

 05.07.2013 13:21  © ... => Ем Скитаній 

Дякую за прочитання і за такий ваш погляд.
І можете сміло втручатися, я тільки рада))) 

 05.07.2013 13:18  © ... => Олена Вишневська 

Рада за тебе, це складова частинка найсильніших почуттів :)
Дякую! 

 04.07.2013 16:41  Ем Скитаній => © 

чудовий віршик! "саундтрек" трохи випирається з віршика, випадає "чужородним тілом"...але це як на мій погляд...вибачте за втручання... 

 04.07.2013 16:28  Олена Вишневська 

"Забуваю відрізняти тебе від бога,
себе від бруду,
людей від порожнечі.
Забуваю видихати повітря."
А зі мною таке бувало!!!!!
Круто :) 

 08.04.2013 11:43  © ... 

Гарненько всім дякую за прочитання і відгуки!
Радію, що вам сподобалось )) 

 08.04.2013 11:04  Володимир Пірнач => © 

Шикарний текст,
дуже зайшов.
Плюсую. 

 08.04.2013 09:46  Тетяна Белімова => © 

Цікавий текст... Нестандартний за формою. Ірина правильно сказала, що у такій ситуації виговоритися - це ніби залишити частину тягаря десь поза межами власної свідомості.
Майстерно змодельовано ситуацію любові-нелюбові, жертовності-егоїзму. 

 06.04.2013 23:48  Деркач Олександр => © 

Дуже класний текст!! місцями пристрастний емоціями, місцями сильний фразами...Супер!!! 

 05.04.2013 21:59  Чернуха Любов => © 

торкнуло... 

 05.04.2013 21:39  Каранда Галина 

дійсно, пробирає... 

 05.04.2013 20:33  Ірина Затинейко-Миха... 

вразила. Віко...стан такий...такий...часто жінкам немає слів його висловити...а ти відважна - намагаєшся...і тобі це вдається доволі гарно....у деяких моментах зупинялася. щоб прочитати ще раз...і сказати - а справді... молодчина111