Люблю...

Зізнання

Люблю… За що люблю тебе?

За хмари й небо голубе…

За дзвін роси, мов кришталю

У тиші трав, тебе люблю.

Люблю, співаючи весну,

У пору літа запашну,

У листопадових казках,

Між зим за снігу жар в думках.

Люблю в щемкому щасті літ…

За ясний день, за сонця схід,

За синій вечір, стиглу ніч,

За сплески мрійних протиріч!

За щось важливе й за пусте!

За зір безумство золоте!

Без сподівання. Без жалю.

Люблю.

Візьміть участь в обговоренні

15.04.2013 12:30 Наталія Сидорак

Самае таке кохання і є справжнім - без сподівання, без жалю...

15.04.2013 10:24 Тетяна Белімова => ©

{#} ПРЕГАРНО!))

15.04.2013 09:59 © ...

Дякую всім! Дуже-дуже рада, що сподобалось!
Не "що", а "кого", Галю! )))

15.04.2013 00:25 Світлана Рачинська

Гарне Ваше люблю))))!!!!!!!

14.04.2013 22:16 Ірина Затинейко-Михалевич

мудро...дуже мудро і лірично!!!

14.04.2013 19:41 Оля Стасюк

Класна ідея. Треба буде, як наступний раз закохаюсь, подумати, за що можна любити. А то щось любила досі "просто так", а так нецікаво.

погоджуюсь із коментами. світла, гарна, щира лірична сповідь.

а що любите? Землю? життя? природу?
дуже красиво!

14.04.2013 16:22 Ірина Лівобережна

Гарно!