Стіни
антонім до віршу Наталі "Вірш про стіни"
Стінам байдуже те, що знадвору повіє вітром.
Спокій дому і тиша – ось те, що вони бережуть.
Їм байдуже до сонця і геть вже байдуже до світу -
Усередині їх непомітно тримається суть.
І не просто стоять, закриваючи небо собою,
Увібравши блакить і закривши весь сонм кольорів!
Стіни чують усе – навіть дощ, навіть нас із тобою,
Коли ми щось у поглядах кажемо зовсім без слів.
Тільки стіни чекають – бо люди такі непостійні!
Навіть голуб забуде. І сірий старезний пес.
Стіни будуть чекати – на те вони рідні стіни,
Щоб закрити – на миті – від темних вітрів небес.
