"...хто дивиться в море, той завжди в очікуванні..."
щось хвилююче в морі бурхливому
коли хвилі доносять спокій до спраглого берегу серця
подібне аритміям
коли твій розум терпить шах і мат
я буду завжди мінливою
хочеш морською піною на твоїх губах
криком чайки що доноситься з вітром до пристані
зіркою що падає на очах
кораблем що ніколи не прийде до гавані
від цього тхне безнадійністю
затхлістю без претензій на геніальність чи якесь там новаторство
мій розум теж аж ніяк не в захваті
легше тримати відстань і якусь там поверхову легкість
без філософії серця життя чи ще якогось маразму
постійна практика самообману
мене лякає без перестану подібний порядок речей
знайти б модератора щоб пояснив правила
я в ігри такі ніколи не грала
18 листопада 2011 р.
