25.04.2013 18:21
18+
260
    
  6 | 7  
 © Оля Стасюк

Я – далеко

Я – далеко

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Моя весна з твоєю била глеки.

Був день морозний.

І розцвів нарцис.

А я – далеко! Бачиш, я – далеко!

Ти не докинеш болю чорний спис.

Я бачила – ти вийшов, сів на ганок,

І загорнувсь туманом, як плащем.

Такий п’янкий був цей квітневий ранок,

Коли фіалки сипали дощем!

Над нами реготілись повітрулі

І пір’ям диким сипали із крил.

Я голос твій, я голос твій не чула!

Тому мені забракло раптом сил.

І день морозив. І тонкі лелеки

Із хмар стогнали.

Стогін рвався вниз.

Ну що? Ти радий? Радий?

Я – далеко!

Не плач… Не плач… Тримай свій чорний спис…

Оля Стасюк цікавиться

  • Оля СтасюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.04.2013 03:15  Наталія Сидорак 

Дуже... насичено! Чимось Ліну Костенко нагадує... Сподобалось

 25.04.2013 22:26  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! Настроєвий такий вірш! Особливо про глеки сподобалось!

 25.04.2013 16:47  Деркач Олександр => © 

Класно!

 25.04.2013 16:12  Каранда Галина => © 

супер... я тобі вже казала, що ти геніальна поетеса?:)
якби не знала, що це ти, подумла б, що Ліни Костенко вірш... Такі зрілі почуття...

 25.04.2013 16:07  Ірина Затинейко-Михалевич 

одна насолода читати такі коханологічні параграфи поетичні!!!

 25.04.2013 14:53  Чернуха Любов => © 

Неперевершенно, скільки емоцій і картинка супер!

 25.04.2013 14:06  Ірина Лівобережна 

Таке кохання!!!... Та помиріться ж врешті решт!!! ШкодА таке почуття!!!