26.04.2013 00:17
18+
351 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Народ

Народ

То ми – народ. І, певне, - збайдужілий.

Нам ліньки навіть всупереч сказати.

Дадуть нам крила – швидко стулим крила.

З крильми так важко – треба ще й літати!

Болото рідне – от він, наш рятунок!

А гнити легко – легко гнити тванню.

Тут смерті теж – тепліший поцілунок,

Тепліші, спокійніші тут бажання.

І тиша тут гнітюча, моховита…

Навіщо нам іти на вічний спротив?

Життя все – біля битого корита,

Зате у межах рідного болота.

Хоч все собі – зате дамо «на лапу»,

Щоб комарі нас дуже не кусали.

Вони на землях наших ставлять хати,

А ми – в болоті… Краще ж не давали…

А ми – в болоті! В шию! – геть моральність!

Нам добре тут – ми, правда ж? – геть не проти!

Така у нас вже, бачите, ментальність –

Хоч маєм землі, ліземо в болото.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.04.2013 18:04  © ... 

дякую усім) 

 26.04.2013 18:04  © ... => Тетяна Чорновіл 

видужаю, будуть Вам очі і коні)))) романтика нікуди не ділась, просто вона ще не вилізла з поцілунків смерті. Вірніше, з поганого настрОю. чи нАстрою. 

 26.04.2013 15:00  Тетяна Чорновіл => © 

Що це за вірш?????
Може й класно пишеш, та де ділась твоя романтика? Сині очі? Сині коні? Сині феї? )))
Якісь заклики кругом! Б"єш посуд і зірки!!!!
Ось і в цьому вірші! Я шукала романтику, знайшла слово "поцілунок", та й то смерті!!!
Ох, молодь! (((((( 

 26.04.2013 13:07  Чернуха Любов => © 

Олю, ти класно пишеш! 

 26.04.2013 02:57  Наталія Сидорак 

Життя все – біля битого корита,
Зате у межах рідного болота. - це дуже круто! 

 26.04.2013 01:02  Каранда Галина => © 

ага... 

 25.04.2013 23:31  Деркач Олександр => © 

і згоден, і не згоден, але дискусію розводить не буду, бо вірш гарний...