Народ
з рубрики / циклу «Політичне»
То ми – народ. І, певне, - збайдужілий.
Нам ліньки навіть всупереч сказати.
Дадуть нам крила – швидко стулим крила.
З крильми так важко – треба ще й літати!
Болото рідне – от він, наш рятунок!
А гнити легко – легко гнити тванню.
Тут смерті теж – тепліший поцілунок,
Тепліші, спокійніші тут бажання.
І тиша тут гнітюча, моховита…
Навіщо нам іти на вічний спротив?
Життя все – біля битого корита,
Зате у межах рідного болота.
Хоч все собі – зате дамо «на лапу»,
Щоб комарі нас дуже не кусали.
Вони на землях наших ставлять хати,
А ми – в болоті… Краще ж не давали…
А ми – в болоті! В шию! – геть моральність!
Нам добре тут – ми, правда ж? – геть не проти!
Така у нас вже, бачите, ментальність –
Хоч маєм землі, ліземо в болото.
