Зрадливе кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Нам було добре разом вдвох,

Правди не сховати,

В душі моїй переполох,

Ти іншу став кохати.

– Пішов, йди геть, не повертайся,

Забудь, що я існую,

На все життя запам’ятай,

Я вірність лиш ціную.

Судилось так, хай буде так,

Така вже моя доля,

Щоб обдурити ти мастак,

На все є Божа воля.

Я вдячна за одне тобі,

Завчасно зрозуміла,

Гоню тебе я навіть в сні,

Життя не загубила.

Які іще мої літа,

Ще час є покохати,

На землю йде свята весна,

Я буду розквітати.

Немов троянда чарівна,

Колюча та красива,

Тендітна, ніжна, молода,

Вірна і незрадлива.

м. Славута,