24.05.2013 15:15
18+
183 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Тінь

Тінь

А тінь яка – як подих від свічі!

Така непевна, світла від розмаю!

Вона пливе, крадеться уночі,

Летить від того, хто найкраще сяє.

Всі вигини охоплює тонкі,

Непевності усі бере в обійми!

Що не кажіть, а тут, на цій землі,

Тендітна тінь – це річ доволі сильна.

Їй хочеться добитися свого –

Пізнати світле, слухати нечуле.

Чого ми боїмося? Чи кого?

Красивих тіней, знаючих минуле?

Та тінню бути – це вам теж не мед,

Бо ж тінь завжди лишається у тіні.

Найкраща тінь – це спалах тет-а-тет,

Коли у пальцях чується тремтіння.

Коли весна кидається в глибінь

І випиває всі у серця соки!

Така вона – тонка й непевна тінь,

Але така – наскільки? Чи допоки?

А поки – ходять-бродять тіні-сни,

І їм чарівне сонце геть не сниться.

Прекрасне все лишається в тіні.

Крикливості й безглуздя тінь боїться.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.05.2013 14:10  Деркач Олександр => © 

Цікавий текст, сподобалось 

 24.05.2013 21:19  Марієчка Коваль 

Цікаво... 

 24.05.2013 20:53  Олександр Новіков => © 

гарно 

 24.05.2013 17:33  Наталія Сидорак => © 

Ви в своїх віршах таких глибин сягаєте... Просто неперевершено. 

 24.05.2013 16:23  Каранда Галина => © 

непевнА, мабуть....
дуже філософський вірш вийшов.