28.05.2013 11:29

для всіх

367

8 | 8

 © Ігор Рубцов

Реклама не лікує

(гумор, породжений досвідом)

Я  ґартувався  рік  за  роком,

Нормально  працював  і  жив,

Допоки  нагло,  ненароком

Радикуліт  мене  звалив.

Либонь,  проблема  не  найтяжча

На  тлі  аптекарських  звитяг.

Сучасні  ліки  і  пропащих

За  день  рятують  доходяг.

В  ефір  старанно  телеящик

І  "побрехунчик"  в  унісон

Диктують  мантру  для  болящих:

Диклофенак...  Апізортрон...

І  я,  цінуючи  турботу,

Зрадів,  що  все  в  аптеці  є.

Планую  вранці  на  роботу,

А  ніч  -  на  зцілення  моє.

Зазнав  до  ранку  болю  море:

І  так  прострілює  ,  і  сяк.

Дружину  кличу:  "Люба,  горе!

Прийшов  мені  диклофенак!"

Отак,  проживши  тиждень  грізний,

Здорове  згадував  життя.

Вночі,  бувало,  спав  у  кріслі;

Не  міг  помитись  до  пуття.

Чудес  приречений  чекати,

Втирав  у  поперек  крема.

Та  попри  всі  мої  витрати  

Чомусь  полегшення  нема.

Отож,  нехай  вас  не  турбують

Рекламних  роликів  дива.

За  день  нікого  не  лікують

Найліпші  ліки,  чи  трава.

А  там,  де  ми  шукаєм  поміч,

Момоні  зведено  вівтар.

Найтяжчий  стан  -  найлегша  здобич

І  чийсь  стабільний  гонорар.

Донецьк, 25 січня 2008 року