Довела до сліз
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Ну довела до сліз. І що?
Ці сльози – бруд з душі змивають.
Тут сонце не одне пройшло,
І всі – свої серця втрачають.
Ну що тобі від сліз моїх?
Ти їх забудеш через вечір.
Я б зараз утекла від всіх
І загорнулась… В твої плечі.
Щоби парфумів аромат
П’янив і огортав ці руки.
У тебе – зорі в сто карат
В очах. Але не біль розлуки.