06.05.2014 21:00
18+
344
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Молода країна

Молода країна

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

До України літо йде мрійливе.

Їй – тільки двадцять. Зовсім молода.

Але вона вже діток хоронила, 

У дзвони била, плакала й кляла.


Під бомбами колись садила поле, 

Молилася в зруйнованих церквах…

Напевно, надто аж любила волю, 

От ця любов і вилилась в сльозах.


Вона брехню терпіла, підлість, зраду, 

Аж надто, надто довго, як на те!

Був страх війни. Був бій на барикадах.

І після цього всього… Ще й… Цвіте?...


Цвіте. Але не так вже, як до цього.

Взнаки – Чорнобиль, вирубаний ліс.

Країна менше молиться до Бога, 

Але й у неї трохи менше сліз…


То що ж робити буде Україна?

Постоїть над могилами синів.

Перехрестившись на старих руїнах, 

Задушить в грудях дикий чорний гнів.


Піде, як є, розплетена і боса, 

Вперед до сонця, хай і без мети.

І буде листям покривати осінь

Її дітей замучених хрести.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2014 05:28  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш, хоч і тривожний

 07.05.2014 20:18  Тадм => © 

Війнуло безнадією від останнього катрена. Хочеться почути альтернативну кінцівку....

 06.05.2014 21:07  Мар Мишка => © 

Мета буде досягнута, обов`язково!

 06.05.2014 19:33  Тетяна Белімова => © 

Дуже болючі роздуми... А ти ж іще така юна!
Все буде добре, Олю! Ось побачиш)))))))

 06.05.2014 18:02  Ганна Коназюк => © 

Важка доля у молодої України... Але, якщо це розуміє її юне покоління, то мета обов"язково знайдеться і буде досягнута!.. Чудовий вірш!

 06.05.2014 17:47  Світлана Рачинська => © 

Молода... А скільки вже зазнала... Чудово молодому автору, що так багато уже зрозумів...