Зникає сон, що так ловила,

Льодяник тане на столі

Іду у світ вдягнувши крила,

"Бо так простіше", - скажеш ти

Мабуть, нам правда знову бреше,

бо сльзи щоки пропалили

Описує сяйво зорі,

а ми колись життя любили

Що час зробив зі світом?

мої крила мокнуть під дощами

льодяник малює на столі картини,

ті, що сни спалили між нами

ще один день - початок дороги

крила вітер роздуває за спиною,

навіть, якщо ми не змінимо світ,

ми можемо бути самими собою

2.06.2013