Ніч сходить в тінь
В журбі німій,
З небес униз
Криштальний дзвонить страх.
Мчить стрімко кінь
Чарівний мій,
Аж хвилі кіс
Тріпочуть на вітрах.
А вдалині
В країні мрій, на паші снів
Місяць пасе
Єдинорогів табуни.
В трепетному сні
Ріг магічний заяснів.
Вигадка все?
Ні, мрія! Спробуй зупини!
Копит сліди
Збились з доріг,
А навздогін –
Зірок пекучих рій.
Не підведи,
Єдиноріг,
Крізь ночі дзвін
Домчи в країну мрій.
Там, вдалині
В країні мрій, на паші снів
Місяць пасе
Єдинорогів табуни.
В трепетному сні
Ріг магічний заяснів.
Вигадка все?
Ні, мрія! Спробуй зупини!
Стискаю я
В шалену мить
Ривком руки
Вуздечку золоту.
Ця ніч – моя!
Нехай щемить!
І в кіс струмки
Стікає на льоту.
