Тому, в кого сині очі
з рубрики / циклу «Очі - сині та зелені»
Хто ти, із холодними думками?
Йди собі, іди собі вперед.
Тільки дотик твій лишає рану
І вуста, вуста твої – як мед…
І слова твої такі пророчі –
В мене цього дива не було!
Об твої блакитно-сині очі
Я розбила серце – як об скло.
Хто ти, із очима, як крайнебо?
Хто ти, вічно тихий, хто ти є?
Клаптик мого серця тобі треба?
То навіщо ти забрав усе?
Я не вірю, що підеш навіки.
І в твої думки прийде весна.
У твоїх очах вирують ріки,
Та до кого рвуться – таїна.
