10.07.2013 00:17

для всіх

370

5 | 5

 © Тадм

Про мрію

з рубрики / циклу «Про все на світі»

У променях сонця літнього дня

Схотіла скупатись натхненна душа, 

Злетіла увись, попервах озирнулась, 

І раптом миттєво уся стрепенулась:

На ніжних хмаринках гойдалась сама….

Так, так, безсумнівно, то мрія життя!

Душа, ледь примружившись, щиро всміхнулась, 

Звабливо моргнула та враз схаменулась:

«А що як втече, не сказавши й півслова, 

Подума, що то проти неї вже змова?»

Знітилась душа, зашарілась, якраз

Й вона ж бо не звикла отак, напоказ….

Та доки у роздумах душенька мліла, 

Мрія вже далі кудись полетіла…

Мораль: якщо «випала карта», 

Женіться за мрією, вона того варта!