09.07.2013 16:37

для всіх

287

8 | 8

 © Тетяна Чорновіл

Ледь рожевий вірш

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У присмерку небесних володінь

Рожеву постіль постелило сонце, 

А звідти дивним сяйвом у віконце

Майнула тиха ледь помітна тінь.

Серпанком розлилася по стіні

У ледь рожевих відблисків марноту, 

Тендітну мить вечірнього заходу

Вплела в рожеві квіти неземні.

Та й зникла, ніби мрія осяйна, 

Звичайну квітку залишивши в вазі…

Лиш ніч у ледь рожевих снів екстазі

П’янить ковтком рожевого вина.

Ледь-ледь…