02.07.2013 00:00

для всіх

299

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

КАВОВИЙ НОКТЮРН

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

О, ноче! Нащо в заборон потоці

Віщуєш насолоду невблаганну?

Нугу вершково-кавових емоцій

Ловлю в жагучих хвилях океану,

Що сходять в піну шерехом припливу.

Серпанки відчуттів напівпрозорі

Не сприймуть бунтівні протести жодні.

Зриваються з небес гарячі зорі

І млосно тонуть в кавовій безодні,

Збагнувши таїну її вразливу.

Доп’ю край ночі очманіле щастя,

Сповна пізнавши лагідну гірчинку.

Заснути вже тепер навряд чи вдасться

Між буйства зір, що манять без спочинку

У кавових флюїдів дику зливу.