10.07.2013 18:48
18+
3847
    
  11 | 11  
 © Оля Стасюк

Принцеса у вежі

Принцеса у вежі

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Кінь твій хрипів під моєю вежею.

Я тобі знову кинула квітку.

Думаєш, легко – у волі обмеженій?

Це ж наче пташку закрити у клітку.


Ти говорив і співав дуже солодко,

Перстень мені дарував із сапфірами,

Білі браслети із білого золота…

Милий, а я ж тобі справді повірила!


Слухала думи, байки із поемами -

Серце ж не знало, що лишиться з ранами…

Що почуття раптом стануть проблемою…

Я тепер знову сама – з кайданами.


Принце, тебе зустрічають хліб-сіллю,

Тільки не звільниш мені ти крила –

В замку моєму святкуєш весілля

З тою, яка мене тут зачинила.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.07.2014 23:41  Панін Олександр Миколайович... => © 

Таке життя, на жаль.

 10.07.2014 13:53  Панін Олександр Миколайович... => © 

Та, що зачинила, ніколи не матиме спокою.

 11.07.2013 17:47  Марієчка Коваль 

аха)))) уявилось в реалі. Кинула б тоді обуха йому)))))))) а цеє... пісні солодкі ти співай, це принцесам треба робити, а не принцам.

 11.07.2013 11:38  Володимир Пірнач => © 

Ти знаєш, Оля, я боюся таких жінок як ти..
Шикарно.
Плюсую.

 11.07.2013 01:45  Наталія Сидорак => © 

А вірш супер! Моє чудово!

 11.07.2013 01:45  Наталія Сидорак => © 

А я вважаю, що нічиї замки палити не треба... Це життєвий досвід - щоб жити правильно і думати правильно - треба періодично і падати, і обпікатися... Так, це боляче... Але, що нас не вбиває - те робить нас сильнішими... На цих помилках формуються життєві позиції і устої... Такі ситуації формують характер. А ламати себе, щоб відповідати стандартам юрби, палити замки (для чого? - щоб привернути до себе увагу?) - це зрада самій собі. Повір, Олю, той, хто зможе зрозуміти кожну краплинку твоєї душі, існує... Просто до нього шлях може бути трішки довшим, ніж очікувалося... Але вибір завжди лишається за тобою - ти можеш іти до нього, падаючи і спотикаючись, але залишаючись собою, або ти можеш почати палити замки... Але що для тебе важливіше - твоя душа, чи відповідність запитам ТАКОГО суспільства, яке зараз є в Україні?

 10.07.2013 21:11  Каранда Галина => © 

сумно. дуже сумно. зазвичай так і буває. виграють найжорстокіші й найхитріші. у тебе є вибір - сидіти замкнутою в замку і залишатися собою, чи ... виграти і зачинити когось у замку... Ти жалілася, що я кажу тобі правду... )))))))))))) ще не всю, Олечко, ще й не всю...
Олю, нам не лишили вибору. Вилазьмо з вежі! спалимо парочку чужих замків - лише тоді нас стануть поважати... правда, тоді самим з собою доведеться домовлятися, та то таке... побічні ефекти...

 10.07.2013 19:48  Світлана Рачинська => © 

Оце так... Печально, що так стається. Зразу усе сприймала мультиком, а закріпилось усе жорстокою реальністю.
Гарно Олю)

 10.07.2013 19:19  Тетяна Чорновіл => © 

Біда та й годі! В тебе є вибір: кинутися з вежі, або чекати іншого принца! ))) Може інший виявиться вірним принцем! Вибирай другий варіант. Кинутися з вежі ти завжди встигнеш!
Вірш гарний, спонукає до роздумів!