13.10.2013 18:42
18+
83 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Вся наша історія – це одноактова п’єса,

Де ти – на коні, я ж – у башті закрита принцеса.

Як їхав мене визволяти – придбав навіть шаблю,

Я в башті сиділа і мріяла, як тебе зваблю.

Тобі на шляху зустрічалися відьми й дракони,

І навіть служителі нашої Міноборони,

Котрі не второпали, що вони лицаря бачать:

«Не можна на конях. Тут місто. Пройдімо, козаче.»

У відділку довго писали на тебе памфлети,

У відділку старший нервово крутив сигарети –

Не знав, де повинен такого тебе притулити,

Та й вдома – казилася жінка і плакали діти.

Нарешті замкнули з подібними в сірім вольєрі.

Ти з розпачу нігтями шкрябав ім’я на панелі.

А в башті чекали накриті столи для гостини,

Шовкова білизна на тілі і під балдахіном.

Отак убивають обставини трепетну мрію.

З в’язниці своєї ти вийдеш – то я постарію!

Та що це? Знадвору доносяться голос і галас…

Відчинено двері… Не ти … Вибач… Я зачекалась.



Калуш, 12.10.2013

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.10.2013 14:58  © ... => Тетяна Белімова 

Пора шукати спонсора. От вибори скоро .......)))) 

 14.10.2013 14:57  Тетяна Белімова => © 

Не те слово, як пора))) Дуже на часі))) Щиро бажаю скоріше видатися))) 

 14.10.2013 14:54  © ... => Деркач Олександр 

Який цей світ красивий! ))) Спасибі за добірку )) 

 14.10.2013 14:51  Деркач Олександр 
 14.10.2013 14:49  © ... => Тетяна Белімова 

Спасибі! Точно пора збірку видавати свою ))) 

 14.10.2013 14:46  Тетяна Белімова => © 

Сумна історія... На жаль, досить часто так буває. Життєві обставини , зла доля? Життєві обставини і зла доля...
Гарно пишете. Іронія маскує ту гіркоту, що насподі. 

 14.10.2013 14:40  Деркач Олександр => © 

да в мінобороні ще ті приколісти))...я так поняв, убили мрію і принцеса відчинила двері першому хто зайде - така розв`язка часто зустрічається в казках та і в житті теж)) 

 14.10.2013 14:31  © ... => Каранда Галина 

ага, зрозуміло)) 

 14.10.2013 12:41  Каранда Галина => © 

нє, там все правильно і класно, просто уточнити б, чия жінка))) по смислу воно доходить, а по тексту двозначнічть і сумнів))) 

 14.10.2013 11:13  Володимир Пірнач => © 

Ці обставини паскуди..
Класний текст. :) 

 14.10.2013 11:09  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

не знаю, я хотіла показати нервове напруження старшого відділку, що вдома жінка і діти, уже б додому, а тут ще й чудо якесь на коні привели. ніби нічого такого не зробило те чудо, а що робити з ним - той не знає, бо такого ще не зустрічав на своїй практиці. а з іншого боку - непрофесіоналізм працівника, який закриває надовго у камері лицаря, бо нерви здають через життєві негаразди ))) не знаю, чи мені вдалось, може й не дуже, бо й сама трохи спотикаюсь об той рядок, але поки що хай буде, як є )))
Спасибі за відгук )) 

 14.10.2013 11:04  Дебелий Леонід Семен... => © 

Чудово! Але жінку і дітей потрібно було б перемістити до іншого твору: затьмарюється чарівність... 

 14.10.2013 01:14  Світлана Рачинська => © 

Класно. Цікаво все! 

 13.10.2013 19:35  Каранда Галина => © 

))))))) аж полегшало!))))))) до речі - з тексту не дуже ясно!)))))) 

 13.10.2013 17:21  © ... => Каранда Галина 

Старшого ))) 

 13.10.2013 17:08  Каранда Галина => © 

а про чию жінку й дітей мова? старшого? чи того лицаря, що не доїхав до вас?