11.07.2013 18:45
for all
114 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Маріанна

Глек

Гнучка, пластична свіжа глина,

В руках у майстра то майбутнє,

Чим хоче стане та ліпнина,

Дарує твори незабутні.

 

Вогонь закріпить певну форму,

Незмінна стане, ще й твердою,

Все впишеться у сталу норму,

І річчю буде прикладною.

 

Якщо розбити глек на друзки,

Не повернути глині м`якість,

Не стане вазою етрусків,

Що глеком побувало якось.

 

Уламки труться наче рани,

Між них прокладено розколи,

Не гоїть клей болючі шрами,

Не відновити їх ніколи.

Публікації: Маріанна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.07.2013 16:34  © ... => Тадм 

Дякую. Це був важливий для мене образ. 

 13.07.2013 18:03  Тадм 

"Чим хоче стане та ліпнина" - про це варто не забувати. сподобався образ 

 12.07.2013 17:31  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. Це таки про творчість, але не тільки. Чи може відновитися людина, яку зламали? 

 12.07.2013 16:25  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаві роздуми... Про незабутність творчості.