18.07.2013 09:06
for all
149 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Адам Буткевич

Я просто боюся

Я бачив порожнечу,

кликала вона мене.

Обіймала плечі,

і до долу й зараз гне.

Я боюся моря,

не солоної води,

темряви її безодні,

мені по морю не піти.

Я небо вже ненавиджу,

не перший рік.

Мене воно вбиває.

Коли сижу,

серце колить в бік,

за тих кого немає.

Я тікаю від близьких,

бо вони зникають.

І серед стін кригких

сам страждаю.

Я ненавиджу самотність,

-коли людей багато.

Свою непотрібність,

гірко відчувати.


Я на смерть давно чекаю,

вона не лякає.

На останок поп`єм чаю,

й хай забирає.

Публікації: Адам Буткевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.07.2013 00:29  Каранда Галина 

серце в бік мені якось не пішло, а так - непогано. Вкінці пригадалося чаювання Аліси в Задзеркаллі...