02.08.2013 13:08
для всіх
257
    
  3 | 4  
 © Лілія Ніколаєнко

Твоєї зваби мигдалевий присмак

Іду до неба віршами і снами.

Ти білий шлях пролив у каву ночі.

Там зорі місяць у обійми манить,

І спокушає на солодкий злочин.


Мені до тебе – тисячі зупинок,

І кілька вічностей… Будую храми

Для мрій, таких медових і перлинних.

Із рим і рун складаю орігамі.


Твоєї зваби мигдалевий присмак

Шовковить кожну часточку повітря.

Бажання захлинаються у римах,

Твій погляд, ніби зоряна палітра…


Мені до тебе – крик… і кілька воєн…

Спокуси-сни збираються у зграї.

Тавро щемить на серці невигойне.

Лиш сумнів-меч візьму… але програю!..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.08.2013 22:12  Чернуха Любов => © 

ніжно-пристрасно!

 02.08.2013 20:55  Олена Вишневська 

Чуйно і проникливо. Гарно:-)

 02.08.2013 17:50  Віктор Насипаний => © 

цікаві образи!!!

 02.08.2013 16:48  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красива, душевна поезія! Чудово...

 02.08.2013 16:26  Ем Скитаній => © 

цікаво...дуже гарно, чудово!

 02.08.2013 15:17  Ірина Затинейко-Михалевич 

красива поезія!