Вважаємо: вперед, насправді ж все по колу

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Вважаємо: вперед, насправді ж все по колу:

Як сотні років тому, пора посуне пору,

І змінить ранок день, і відцвітуть каштани

І мама, як колись, комусь промовить: «Рано!»…

Одвічна круговерть від радості до болю,

Навпомацки йдемо по ігровому полю:

Комусь забракне сил і він опустить руки,

А хтось же, навпаки, підніметься з багнюки…

Правий Екклезіаст: повториться все знову,

Немає на Землі чогось, що стало б нове!

Життя це все саме підтверджує яскраво:

Що було – те і є та все одно цікаво!

Миргород, 3.08.2013

Візьміть участь в обговоренні

10.08.2013 13:15 Деркач Олександр => ©

Класно, закінчення - супер))

04.08.2013 08:55 Субота Олександр

Дійсно цікаво і вірш цікавий!

03.08.2013 21:19 Тетяна Чорновіл => ©

Ми - жителі Землі! І вона для нас найрідніша! Просто чудова планета! Таких ще пошукати!
Вірш дуже сподобався!

Дуже гарно слова переплітаються, хоча не з усім можна погодитися: ми ж то котимося в провалля (про Землю загалом), а раніше такого не було... А про людину - гарно і правильно.

хороший вірш...

А сонечко встане, як перше вставало,
І зорі червоні, як перше плили,
Попливуть і потім, і ти, білолиций,
По синьому небу вийдеш погулять,
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає, і будеш сіять,
Як над Вавілоном, над його садами
І над тим, що буде з нашими синами.

Т.Г.Шевченко...

так і є.вірш правильний і хороший. картинка класна.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ