Раптово впала темна ніч...
Раптово впала темна ніч
На землю, мокру від роси.
І місяць виплив нам устріч,
Потроху стихли голоси.
Після спекоти, що удень,
Дарує ніч нам прохолоду.
Упала зірка з неба – дзень.
І сміючись біжать у воду
Красуні мавки із кущів,
Крізь очерет, комиш і кугу.
Під сяйвом зоряних дощів
Вони співають дивну фугу.