Коли русалки ще ходили…
з рубрики / циклу «Із зимової шухляди»
Коли русалки ще ходили,
росу збирали на полях.
Жмуток любистку давав силу
й горіло серце в почуттях.
Шукали мавки Євшан-зілля
на схилі пагорба, в ярах
і диво сіяли довкіллям,
як квіти в сонячних роях.
Коли русалки ще ходили -
гаї співали і трава.
Весніли лілії красиві,
де в річку дивиться верба.
Ішли-летіли ноги босі -
ловила їх щораз весна.
Високі вільхи-хмарочоси
і злаків пастка запашна.
І Польовик все сіяв просо
хоч там росли уже жита:
росяно-срібні ніжні коси
й грайлива вдача молода.
Коли русалки ще ходили -
блукав гаями Лісовик.
Жило чудес-феєрій диво,
а потім світ змінився, зник.
І де поділося? Не видно.
Куди пішло із цього краю?
Не бачать очі, очевидно -
Як віриш – серце відчуває.
25-26.02.2013
