04.05.2010 13:39

-

3858

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

ТРАВЕНЬ

Вірш про Травень

Збивши з трав холоднi роси, 

На свiтанку Травень косить,  

Дружне птаство стоголосе 

До небес його пiдносить. 

Праця Травневi вдається  

Любо росами косити, 

А Весна стоїть смiється,  

Заплiтає в коси квiти. 

Пiд калиною для Травня  

Тихо пiсню заспiвала. 

Та весняна пiсня давня  

Соловейка здивувала. 

Всякий пiсню слухать хоче,  

Нащо раптом обiрвалась!  

Посмутнiли в Весни очi,  

Десь iти вiд нас зiбралась. 

Так заведено у свiтi – 

Що прийде – те все минає.  

Довго травам зеленiти,  

Тiльки Травня вже немає. 

Ще косив на луках зрання 

Та й пропав кудись з Весною. 

Лiто йде. Весни прощання 

Лине пiснею сумною.